Сучасний урок – спільна творчість учителя і учнів

                                               Можливості уроку невичерпні та сила його чарівна. 

                                                Кожен урок — це крок до дозрівання інтелекту учня, 

                                               цеглина в основі чарівного будинку на ім'я Розвиток і

                                               Знання, без яких неможлива розумна, діяльна людина-

                                               творець.

Усе найголовніше та найважливіше для учня відбувається на уроці, оскільки за роки свого навчання він відвідає майже 12 тисяч занять і не менш як 98 % робочого часу вчителя буде присвячено саме уроку: його плануванню, проведенню, модернізації, рефлексії над ним тощо.

Кожна школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура, доброзичливість у взаєминах між учнями, вчителями і батьками. Час вносить корективи в структуру й типологію уроку, в методи і засоби навчання, однак авторитет самого уроку настільки високий і міцний, що не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків... Саме тому ми звертаємося нині до уроку як основної форми навчання зі спробою розглянути всю його багатогранність і багатоаспектність як єдину процесуальну систему.

Зрозуміло, що уроки в умовах гуманізації навчання, в умовах співробітництва (вчитель — учень) потребують величезної підготовчої праці, великих знань, якщо хочете, готовності душі. Форма уроку найсправжнісінького, творчого педагога не заважає, а допомагає йому в його праці, підвищенні якості навчання.

Сучасний урок, якісний урок, якісна освіта — всі ці питання постійно перебувають у полі уваги не тільки вчителів: вони хвилюють випускників, їх обговорюють батьки, роботодавці, висуває держава як одну з головних проблем забезпечення якісної освіти. Ми, вчителі, маємо усвідомити: щоб освіта була якісною, педагогічну діяльність слід спрямовувати не тільки на засвоєння учнями знань, предметних умінь і навичок, а й на засвоєння ними способів, методів і прийомів, на розвиток здібностей у пізнанні нового, незнайомого, на створення умов для розвитку самостійності та набуття ще в шкільному віці досвіду вирішення проблеми, реалізації своїх намагань як в освітній діяльності, так і загалом у суспільстві.

Виходячи з нових реалій і потреб суспільства, ми розуміємо та відчуваємо на практиці: особливістю сучасності стає те, що людина для самореалізації в суспільстві має набути вміння самостійно, усвідомлено робити вибір, активно діяти та природно сприймати зміни, вміти структурувати свій життєвий простір і вчитися протягом життя.

Тому педагогічний колектив створює всі умови для засвоєння гімназистами знань, для самостійної їх діяльності. Хочу підкреслити, що знання ми покладаємо в основу, вони виступають підґрунтям для самодіяльності. Ми ставимо за мету виховати у гімназистів навички роботи зі знаннями, бо це розвиває їхні здібності.

Зміст навчання сам по собі, без спеціального формування прийомів розумової праці, не може автоматично розвивати інтелект учнів. Він є лише передумовою, підґрунтям для розвитку мислення. Тому колектив учителів гімназії наповнює процес навчання діяльністю та спрямовує на становлення свідомості й особистості.

У період з січня по березень 2016 року були проведені моніторинг діяльності вчителів з різних питань задля виявлення того, як освітяни сприймають і розуміють складову якісної освіти, як вони створюють умови для її впровадження. Результати виявилися дуже цікавими і навели на роздуми щодо подальшої організації роботи педколективу:

1.       Більшість учителів надають найбільшого значення знанням, умінням, навичкам і вважають, що у своїй повсякденній діяльності вони найбільш успішні саме в цій сфері.

2.       Друге місце посідають педагоги, переконані, що компетентність учителя має важливе значення в системі складових якісної освіти; вони досягають успіхів саме в розвитку педагогічної компетентності.

3.       Третє місце посідають учителі, які вважають, що вони забезпечують особистісний інтелектуальний розвиток учня.

4.       Майже 70 % вчителів приділяють особливу увагу розвитку вміння самостійно здобувати нові знання. Тобто такі важливі компоненти якісної освіти, як самостійність, самоосвітні навички перебувають ще в зоні сповільненого розвитку в деяких учителів.

Для сучасного уроку в гімназії характерними ознаками є:

• гуманітарний потенціал і гуманізація навчання;

• варіативність і гнучкість структури уроку;

• спрямованість уроку на особливість учня;

• системний підхід до архітектури уроку та процесу навчання;

• спрямованість уроку на головне — генералізацію навчання;

• повне засвоєння нового матеріалу на уроці;

• оптимізація форм роботи на уроці;

Сучасний урок — це урок демократичного спрямування. Ми його проводимо не так для учнів, як разом з ними, навчаємо не тільки словом, а й організованою справою.

Традиційними вимогами до сучасного уроку є те, що на заняттях учні повинні наводити приклади із життя, робити порівняння, висновки, працювати з підручником, здійснювати експеримент, заносити дані до таблиць, виконувати вимірювання та розрахунки, складати конспект уроку, висувати гіпотези, звертатися до свого практичного досвіду.

Більшість учителів нашої гімназії дуже відповідально ставиться до підготовки уроків. Кожен із них намагається урізноманітнити форми роботи так, щоб кожна дитина відчула необхідність своєї присутності на занятті, щоб у кожного учня виховати любов до свого предмета, бажання вчитися та самовиховуватися. А результат залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності.

Отже, щоб урок був сучасним, необхідно, щоб вчитель був творчою, компетентною особистістю, якій притаманні педагогічна креативність, толерантність у спілкуванні, творчість у діяльності. Або без цих рис урок буде мало ефективнім, не цікавим для учнів. А ефективність використання інновацій під час проведення уроку значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня.

«Хороші вчителі створюють хороших учнів»,- казав М. Остроградський.

Без чого все ж немає уроку? Слово „урок” означає не 45 хвилин – відрізок часу , а заданий обсяг роботи. „Виконати урок” – отже зробити справу, а не відсидіти належний час просто і ясно. Праця – саме вона є головною на уроці.

До речі, той, хто багато, напружено й захоплено працює, втомлюється менше того, хто, нудьгуючи, чекає дзвінка.

Але перед тим, як говорити, яким має бути урок на практиці, необхідно з’ясувати яким має бути вчитель.

З метою визначення ставлення старшокласників до уроку, виявлення недоліків та переваг методів викладання, а також розкрити характеру взаємодії між вчителями й учнями у процесі навчальної діяльності на уроці, було проведено анкетування «Урок очима учнів».

Ознайомлення із результатами анкетування учнів показали, що більшість респондентів задоволена навчанням у гімназії, йде на уроки з задоволенням, їм подобаються всі предмети, що викладаються в гімназії. 

Але отримані результати показали, що незначний відсоток старшокласників у все ж таки не відчуває зацікавленості в навчанні, 40,7% учнів зазнає труднощів через певні мотиви (відсутність сили волі, здібностей, інтересу тощо) У суспільстві, в якому людина має вчитися протягом усього життя, ця проблема дуже серйозна.

Результати оцінювання видів роботи на уроці засвідчили, що перевагу учні надають поясненням матеріалу, творчій роботі, іншим формам (практичнім робота, роботі з інтерактивною дошкою тощо), але не обирають самостійні види роботи.

Наші учні віддають перевагу навчанню та позитивно сприймають об’єктивне оцінювання їх роботи та знань.

Учні дали оцінку власному ставленню до уроку з різних аспектів: готовність до уроку, увага на уроці, дисципліна, рівень засвоєння знань. Поставили оцінку за урок собі та вчителеві.

      

Можна зробити висновок, що наша головна ланка – урок, але не просто урок, а сучасний, ефективний урок, який би відповідав таким вимогам: 

-       високе наукове обґрунтування стратегії і тактики керування пізнавальною діяльністю учня на основі закономірностей і принципів навчання;

-       напружена, посильна, досконало організована й результативна пізнавальна праця всіх учнів;

-       ретельна діагностика причин, що впливають на якість знань, прогнозування ходу і наслідків навчально – виховного процесу;

-       творчий, нестандартний підхід до розв’язання конкретних завдань, відповідно до певних умов і можливостей;

-       обґрунтований вибір, доцільне застосування необхідного і достатнього для досягнення мети;

-       диференційований підхід до учнів, дійова індивідуалізація;

-       ефективне використання кожної робочої хвилини навчального заняття;

-       атмосфера демократизму, діловитості, стимулювання, дружнього спілкування, висока відповідальність всіх учасників навчально – виховного процесу.

Отже, сучасний урок — це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що дозволяє досягти високих результатів у навчанні.

Звичайно, для підвищення ефективності кожного уроку ми постійно маємо вдосконалювати, урізноманітнювати відомі нам методи навчання, шукати засоби, які сприяли б міцному засвоєнню знань. Звичайно ми не повинні стояти на місці, бо це вимога часу, від цих компонентів залежить ефективність уроку.

А коли закінчився урок та дитячі очі світяться, і коли учні виголошують: "Дякуємо за урок!", ось тоді урок ефективний з різних сторін і педагогічної і людської.